«Бартон Фінк» дав зрозуміти, що вподобування коенівських фільмів стає приємною закономірністю.

Таке враження, що все, на що я сьогодні дивилася, були заокруглені кути будинків початку ХХ століття в дворах центру міста. Це одна з небагатьох деталей, яка додає нутрощам міста особливої плавності.

А ще сьогодні я ( Read more... )

Я іноді люблю все загострювати. І сьогодні це іноді. Так-от сьогодні відбувся наш найостанніший евер семінар в Івашини. З курсу постструктуралізм. По Ролану Барту. І до мене ніяк не дійде усвідомлення цього завершення. Це ж майже як університет закінчити.
Тепер хіба на лекції в бакалаврат бігатимем.
А перед семінаром ( Read more... )

Вчора був майже повний місяць. Мій перстень тріснув вдруге і остаточно розвалився. Тепер я його більше не губитиму. І ніхто його більше не знаходитиме. 
Я подумала, що це мало б щось означати. І це щось означало.

Тягну носом це вітряне вогке повітря як алкогольний коктейль. В обід забуваю про те, як жахливо я вкотре не виспалась. Згадую про те, що знову не висплюся десь о другій ночі. Так і волочу себе з дня в день цілий тиждень, лише механічно малюючи собі хоч якісь очі щоранку. І наяву мені навіть добре, але уві сні танатос розігрався не на жарт. Двічі за ( Read more... )

 Одного дня моє ( Read more... )

У мене зараз той стан дикої образи на світ, коли те, чого дуже довго очікувала, нарешті сталося. Сталося просто чудово, краще, ніж уявлялося під час виношування ідеї кораблика, під час вибору сукні і мотання кілометрів по Франику у пошуках взуття до неї, під час кільканічного складання плейліста та списку продуктів і навіть під час лакування у ( Read more... )

Останнім часом доводиться постійно відкладати любов на потім. І від цього сумно, бо влітку обіймати людей стає занадто жарко.

Оце була ця афігєнна гроза, вода з неба валила хвилями і я чомусь згадала, як ми з братом колись в дощ брали чашки і йшли на балкон ловити крапельки. Я б сьогодні при бажанні наловила на добру чашку чаю. Стояла на балконі і з по-маньяцьки щасливим виразом обличчя жерла кукурудзу з великої банки, а внизу йшов чувачок з двома парасолями. Ще в обід, ( Read more... )

( Про останній повноцінний день навчання на бакалавраті )

Сьогодні я їхала в якомусь дуже пристрасному тролейбусі. Збоку від мене жінка довго лаялася по телефону зі своїм чоловіком, імовірно колишнім, з приводу його коханки. А вже по закінченні розмови кілька разів сама до себе повторила: «На злодієві шапка горить». А позаду хлопець дзвонив своїй дівчині, щоб багатослівно розповісти їй, як він сильно її ( Read more... )